Мая́чна культу́ра (росли́на) — культура, що її висівають разом з іншими культурами, але яка сходить раніше за них і позначає рядки посівів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
маячний — прикметник від: маяк маячний прикметник від: маячення … Орфографічний словник української мови
маячний — на, не, Пр. Стос. до маячиня. Нездійснений, туманний … Словник лемківскої говірки
анастрофе — невідм., с. Маячний стан, при якому хворий усвідомлює себе центром світу, якого безпосередньо стосуються всі події … Український тлумачний словник
манячливий — а, е, розм., рідко. Те саме, що маячний … Український тлумачний словник
маячливий — I а, е. Те саме, що маячний. II а, е. Який маячить (див. маячити I) … Український тлумачний словник
теоманія — ї, ж., псих. Маячний стан, за якого хворий вважає, що він Бог або принаймні отримав божественне натхнення на думки та дії … Український тлумачний словник
безумний — (який чиниться без обдумування, необачно, суперечить вимогам розуму), безрозсудний, нерозсудливий, божевільний, маячний, маячливий, безглуздий, шалений, навіжений Див. тж. безглуздий, безтямний 2) … Словник синонімів української мови
маячливий — 1 прикметник маячний маячливий 2 прикметник який видніється … Орфографічний словник української мови
